жуть как

1) f. orrore (m.), raccapriccio (m.), spavento (m.)

2) avv. e pred. nomin. (colloq.) molto, tanto

••

- жуть как/какой

1) General subject: aloud, amain, anxiously, badly, billy oh, bitterly, bump, deeply, eager, fast, fiercely, good and, greatly, hard, heartily, heavily, heavy, heygh, high, highly, huffle, in no short order, in spades, intensely, largely, like billy-ho, like billy-o, like fury, like hell, loud (пахнуть), lustily, mightily, not half, shrewdly, sound, strong, strongly, sturdily, tellingly, to (smb.) into a fever of joy (кого-л.), vehemently, very much, wicked, far behind (контекстуальный перевод на русский язык), acutely, passing, violently

2) Colloquial: like mad, royally, like anything

3) American: good and hard

4) Obsolete: sore

5) Mathematics: a great deal

6) Australian slang: doggone

7) Jargon: avidly (в этом смысле используется о желании (хотеть чего то avidly - очень сильно, просто жуть как сильно)), big time (Используется как усилитель. Например: He really owes her big time. - Он сильно ей задолжал), hell-west-and-crooked

8) Oil: tightly

9) Emotional: billy

10) Simple: almightily, powerful, something

11) Patents: a good deal

12) Makarov: deep, forcibly, powerfully, rudely, severely, sharp, very, vigorously

1) Общая лексика: алчно, жадно, с жадностью, запоем

2) Сленг: сильно (в этом смысле используется о желании (хотеть чего то avidly - очень сильно, просто жуть как сильно))

назваться

1) (носить имя) зватися, називатися, іменуватися, на(й)меновуватися, величатися, прозиватися; бути називаним, названим, іменованим, на(й)менованим, прозваним. [Третя частина цього роману зветься… (Крим.). Звався він Тиміш Іванович (М. Вовч.). В тім городі жила Дидона, а город звався Карфаген (Котл.). Та й не згадуй, що ти в мене сином називався (Рудан.). Я назареєм божим був названий (Л. Укр.). Козаками величалися (Куліш). Вночі приснилися йому ті карлючки, що прозиваються літерами (Коцюб.)]. Как он -тся - як він зветься? (как его имя?) як він зветься? як його звуть (кличуть)? як він (його) на ім'я (на ймення)? як йому ім'я (ймення)? Как -тся этот цветок? - як зветься (реже називається) ця квітка? Это -тся мошенничеством - це зветься шахрайство(м). И это -тся дружба! - і це зветься приязнь (звуть приязню, вважають за приязнь)! Школа -на его именем - школу названо його ім'ям. Что -тся удружил - оце, зветься (или мовляли), допоміг; (насмешливее) оце, зветься, підвіз (доброму товаришеві) візочка; оце, зветься, вивів (любого) дядька на сухе. Что -тся в голом виде - як то кажуть (як то мовляють, фам. як той казав), гольцем-голий (голий-голісінький, грубее голяком голісінький);

2) (называть самого себя) називатися, назватися, іменуватися, найменуватися; (присваивать себе имя) прибирати, прибрати собі ім'я; (называть своё имя) називати, назвати своє ім'я (ймення). [Як оселився він у Вербівці, то й сам найменувався Вербівський Василь (М. Грінч.)]. Я -звался - я назвав себе (своє ім'я, своє ймення). -звался груздём, полезай в кузов - обібрався грибом, то вже нікуди, як у кошик (М. Вовч.)];

3) (быть приглашаемым) накликатися, напрошуватися, напрохуватися, бути накликуваним, накликаним, напрошуваним, напрошеним, напрохуваним, напроханим, (о мног.) бути понакликуваним, понапрош[х]уваним; (напрашиваться к кому) напрошуватися, напроситися, набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого, на що. [Сам напросився на обід до мене (Богодух.). Вони самі набилися в гості до мене (Сл. Ум.)]. -ться на работу - набиватися, набитися на працю (працювати). Сам на беду -тся - сам на біду напрошується (грубо: преться).

* * *

1) назива́тися, назва́тися, -зву́ся, -зве́шся и -зову́ся, -зове́шся; (несов.: иметь какое-л. название, имя) зва́тися, ма́ти на́зву (ім'я)

2) (представляться, рекомендоваться) назива́тися, назва́тися, назива́ти себе, назвати себе

3) страд. несов. назива́тися, зва́тися; наріка́тися; назива́тися

1) (напрашиваться к кому-л.) напро́шуватися, напроси́тися; ( набиваться) набива́тися, наби́тися, -б'ю́ся, -б'є́шся и мног. понабива́тися

2) страд. несов. накликатися

I наречие: noch und noch очень много, уйма, тьма, навалом, хоть отбавляй

то и дело, всё время, постоянно. Wir haben Äpfel noch und noch, ihr könnt gern welche haben.

Sie hat Bücher noch und noch.

Sie redet noch und noch, mir platzt die Geduld, aber sie ist nicht zum Schweigen zu bringen, noch und nöcher шутл, о большом количестве: хоть отбавляй, вагон (и маленькая тележка), жуть сколько.

II частица

1.: wie hieß er noch? как (же) это его звали [зовут]?

wie war das noch? ну как это? (говорят, припоминая что-то).

2. noch so с усилительно-уступительным значением: jede auch noch so kleine Möglichkeit любая, пусть даже самая малая возможность

und wenn er mich noch so sehr bittet и как бы он меня там ни просил

sie mögen, noch so viel reden сколько бы они ни говорили

und wenn es noch so regnet какой бы сильный дождь ни был

und wenn du noch so schreist как бы ты ни кричал.., ори, ори (всё равно не поможет)

sie mag noch so schön sein, sie gefällt mir nicht какая бы она ни была красавица, она мне (всё равно) не нравится.

говариваться говоритися, казатися, мовитися, балакатися, вимовлятися, промовлятися. [Те, що балакалося на лекції (Крим.). Вимовлялося те, чого ніхто не чув (Гліб.)]. Говорится (т.-е. говорят) - говориться, кажеться, (мова) мовиться про кого, балакається. [Не так швидко робиться, як мовиться]. Как говорится, как говорят - мовляв, як той мовляв, як той казав, сказано, як то проповідають, як то кажуть. [Пісню утни, щоб, мовляв, засміялося лихо (Л. Укр.)]. Говоренный - говорений, казаний, мовлений, балаканий. [Ти казане кажеш, а мій батько під корчмою чув].

* * *

I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.

II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.

II. Мочь, глаг. -

1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];

2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).

* * *

••

- шыр надан

••

- шыр акыру

1) см.; тж. шур 1)

2) рассо́л (для засолки овощей, рыбы и т. п.)

3) минера́льная (солёная) вода́; морска́я вода́ и́ли вода́ из соланчака́

•

- шыр тоз

- шыр җибәрү

•

1. прил. страшный, устрашающий, ужасный, жуткий, зловещий; вызывающий, внушающий чувство страха

2. сущ. ужас, жуть, страх, боязнь; чувство сильной тревоги, беспокойства, смятения перед опасностью, в ожидании чего-л. неприятного; то, что вызывает такие чувства

3. нар. страшно, жутко, ужасно, боязно

Сравни с:

шучко, лӱдыкшӧ

1. прил. страшный, устрашающий, ужасный, жуткий, зловещий; вызывающий, внушающий чувство страха. Шучката кува страшная старуха; шучката увер ужасная новость; шучката вер жуткое место.

□ (Петрайын) пылышыжлан мӱ ндырчын, чодыра шеҥгечын, ала-могай шучката йӱ к перна. А. Эрыкан. Издалека, из-за леса, Петраю слышится какой-то страшный звук. Шучката илыш калыклан толеш: орлык ден ойгым ужаш верештеш. Н. Мухин. Ужасная жизнь наступает для народа: придётся испытать страдания и горе.

2. сущ. ужас, жуть, страх, боязнь; чувство сильной тревоги, беспокойства, смятения перед опасностью, в ожидании чего-л. неприятного; то, что вызывает такие чувства. Шучкатам сеҥаш пересилить страх.

□ Кужун рашкалтыл, кӱ дырчан йӱ р толын тудо кечын. Кӱ леш вет, лач тыгай шучкаташте тӱ рвем гыч вучыдымын мучыштен лектын: «Юмо!». С. Николаев. В тот день грянул грозовой дождь с долгими раскатами. Надо же, как раз в такой ужас неожиданно с моих губ сорвалось: «Господи!». Туге чучеш, пуйто кава гыч мланде марте чылажат курымашлык шучката дене, курымашлык ойго дене темын. А. Куприн. Кажется так, будто от неба до земли всё переполнилось вечным ужасом, вечным страданием.

3. нар. страшно, жутко, ужасно, боязно. Шкетлан корнышто шучката. П. Луков. Одному в пути страшно. Кӱ варыш пураш шучката. Тушеч ятыр пырням налме. В. Косоротов. Заезжать на мост жутковато. Много брёвен оттуда убрано. Ср. шучко, лӱ дыкшӧ.